Геодемографічна система: властивості та функції

УДК 911.3

 

 

 

К. Ю. Сегіда – кандидат географічних наук, докторант, доцент кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства факультету геології, географії, рекреації і туризму Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
  Роботу виконано на кафедрі соціально-економічної географії і регіонознавства факультету геології, географії, рекреації і туризму ХНУ імені В. Н. Каразіна

 Розглянуто сутність геодемографічної системи з позиції суспільної географії. Представлено системні властивості геодемографічної системи. Розкрито функції геодемографічної системи, у тому числі відтворювальну, соціальну, економічну та еволюційну.

Ключові слова: населення, геодемографічна система, соціогеосистема, властивості системи, функції геодемографічної системи.

Sehida K. Y. Geodemographic System: Properties and Functions. The essence of the geodemographic system from the perspective of social geography is considered. System properties of geodemographic system are presented. The functions of geodemographic system, including reproductive, social, economic, evolutionary and other are considered.

Key words: population, geodemographic system, sociogeosystem, system properties, functions of geodemographic system.

Актуальність геодемографічних досліджень зумовлена низкою нагальних демографічних проблем. При всій важливості оцінки стану геодемографічних процесів, більш важливим є вивчення розвитку населення, вивчення зовнішніх і внутрішніх чинників, що їх обумовлюють. Вивчення геодемографічної системи зумовлено застосуванням системного та синергетичного підходів, у такому разі геодемографічну ситуацію розглядають як певний стан досліджуваної системи. Враховуючи теоретико-методологічне надбання суспільно-географічної науки, геодемографічну систему доцільно розглядати як функціональну складову соціогеосистеми, якій притаманні системні властивості [1; 2; 3; 4; 5; 8; 9]:

  • структурність (складається з множини елементів, сукупність взаємопов’язаних підсистем та окремих елементів утворює структуру системи), елементами геодемографічної системи виступають люди, групи людей, територіальні спільності людей (громади) різних рівнів;
  • цілісність (тісний взаємозв’язок між елементами та підсистемами забезпечує функціонування системи як єдиного цілого, будь-які зміни призводять до змін всіх елементів і підсистем системи) як із боку складових елементів, що ставить завдання просторового розмежування системи, так і цілісність із боку існуючих внутрішніх зв’язків, що обумовлює необхідність вивчення структури геодемографічної системи, відносну самостійність системи та її елементів, що засновано на принципі неподільності елементів і системи на певному структурному рівні;
  • ієрархічність та територіальність (розміщення в просторі та наявність просторових відносин і зв’язків між структурними елементами,  всі елементи системи є ієрархічно упорядкованими, тобто підпорядковані між собою, діляться на підсистеми й елементи різного рангу: локальні, регіональні, національні тощо); межі геодемографічної системи виділяються на основі спільності елементів, компактності їхнього розташування, наявності системоутворюючих зв’язків тощо, тому її межі визначаються адміністративно-територіальними кордонами; найбільш виправданим є дослідження регіональної геодемографічної системи в межах якої виділяють геодемографічні системи низових громад (сіл, селищ, міст) та районів;
  • організованість (рівень її внутрішньої упорядкованості, рівень узгодженості взаємоспівдії елементів та підсистем; упорядкованість визначається кількісно як величина, обернена до ентропії системи), особливого значення ця властивість набуває під час дослідження геодемографічної системи із застосуванням синергетичного підходу;
  • еквіпотенційність (кожний елемент системи можна розглядати як окрему систему, водночас вся система може розглядатися як неподільне ціле (тобто як елемент) або як окрема підсистема системи вищого рівня), геодемографічна система є функціональною підсистемою соціогеосистеми;
  • функціональність (функції системи визначають її властивості та параметри як цілого), головною функцією геодемографічної системи є відтворювальна, яка забезпечує постійне оновлення поколінь, а також соціальна, економічна, еволюційна та інші;
  • взаємопов’язаність (сукупність зв’язків і відношень між складовими елементами, які за силою перевищують зв’язки й відношення між елементами системи та елементами, що не входять у систему);
  • емерджентність (цілісність складових елементів і підсистем забезпечує появу нових якостей, яких не мали її складові елементи), наприклад особистість – сім’я – соціум;
  • автономність (прагнення до більшої внутрішньої упорядкованості, відновлення елементів і функцій);
  • стійкість (прагнення до збереження або до такого розвитку структури, що забезпечувало б виконання системою генералізованої функції);
  • динамічність (схильність до постійних змін, які можуть бути циклічними, відбуватися під впливом сил ззовні та внутрішніх суперечностей її розвитку, що мають оборотний характер і не призводять до перебудови структури системи; інваріант системи має велике значення, дає змогу ідентифікувати систему незалежно від її динамічного стану);
  • еволюційність (зміна у бік удосконалення, підвищення стійкості, або у бік занепаду; істотні зміни забезпечують перехід із одного стану в інший – вона розвивається, еволюціонує, в результаті еволюції можуть змінюватися функції системи та її елементів, структура системи, ієрархія) прикладом може слугувати демографічний перехід;
  • керованість (наявність зовнішньої або внутрішньої системи управління) [9].

Найбільш важливими системоутворюючими зв’язками в геодемографічній системі виступають демографічні, які відображають природний та міграційних рух населення та статево-вікову структуру населення. Важливим є вивчення зв’язків та елементів системи, у тому числі зв’язків між елементами одного ієрархічного рівня та зв’язків між об’єктами різних рівнів, а також вивчення відносин з іншими системами (в межах системи більш високого рівня), вивчення двосторонніх зв’язків: із позиції обумовленості системи зовнішніми чинниками та з позиції впливу геодемографічної системи на інші.

Крім того, регіональна геодемографічна система є складною системою, оскільки деякі її елементи утворюють окремі системи, що представляють собою підсистеми; характеризується великим ступенем ймовірнісних характеристик та має емерджентні властивості; відкритою системою, про що свідчить наявність інтенсивних зв’язків (обміну речовиною, енергією, інформацією) з іншими системами. Системний підхід до вивчення обумовлений об’єктивними причинами, зокрема складністю її структури та зв’язків і відношень; динамізмом кількісних й якісних характеристик окремих складових, характером зміни зв’язків тощо. Геодемографічна система регіону є самоорганізованою з одного боку, та  керованою – з іншого, що є одним із протирічь її розвитку.

Тож, будову системи визначають елементи, зв’язки (взаємні обмеження поведінки елементів, зв’язки між елементами, які зумовлюють властивості системи), відношення (відмінності або тотожність елементів, які належать різним ієрархічним рівням), структура (упорядкування відношень елементів, або підсистем, що забезпечує рівновагу системи, або спосіб її організації, або тип зв’язків), організація (встановлення певного порядку відношень між елементами), системоутворюючі фактори (ті, що об’єднують елементи, підсистеми в єдине ціле) [2].

Однією із характеристик властивостей системи (у тому числі – геодемографічної) є втрата або знецінення властивостей системи; зростання організованості системи, її ускладнення, розширення функцій (ентропія – неентропія). У будь-якій соціальній (суспільній) системі на мікрорівні є носії ентропії, як  руйнівного агенту, які не дають суспільству нової інформації (відповідно збільшуючи його ентропію), й носії інформації (конструктивної неентропії), які здатні створювати новий інформаційний ресурс і зменшують ентропію суспільства. Залежноі від їх співвідношення суспільство на макрорівні може розвиватися прогресивно або деградувати. З цього стає очевидним, що система відтворення населення має надзвичайно важливу функцію – вона повинна забезпечити суспільство у майбутньому носіями інформації й максимально обмежити кількість носіїв ентропії. Якщо розвинути останню тезу, то можна визначити суттєві відмінності у розумінні головних функцій геодемографічної системи з різних поглядів (рис. 1).

Безымянный23Рис. 1. Функції геодемографічної системи

Отже, геодемографічну систему доцільно розглядати як функціональну складову соціогеосистеми, яка є динамічною та сенсибілізованою до впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, є такою системою, що  самоорганізується та саморозвивається; яку становить населення території з усім комплексом демографічних і територіальних структур, поведінкових й інших особливостей та в якій відбуваються геодемографічні процеси, забезпечуючи безперервне відтворення населення, змінюючи кількісні й якісні характеристики в просторово-часовому континуумі; яка виступає основою соціуму і суспільства [6]. Суспільно-географічне бачення функцій і завдань геодемографічної системи охоплює всі зазначені аспекти й за принципом комплексності дослідження акумулює їх у вигляді основного критерію регіонального суспільного розвитку – зростання якості та рівня життя населення регіону.

Джерела і література

  1. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь / Э. Б. Алаев. – М. : Мысль, 1983. – 350 с.
  2. Анохин А. А. Системный подход в географии населения / А. А. Анохин, Н. Д. Савченко, Г. Д. Федоров // Проблемы территориальной организаци экономики. – Л., 1979. – С. 31–38.
  3. Мезенцев К. В. Регіональне прогнозування соціально-економічного розвитку : навч. посіб. / К. В. Мезенцев. – К. : Вид.-поліграф. центр «Київ. ун-т», 2004. – 82 с.
  4. Немец К. А. О системном подходе в управлении геопроцессом / К. А. Немец // Экологическое образование и его роль в обеспечении устойчивого развития Крыма : Материалы науч.-практ. конф. (Симферополь, 9–11 октября 1996 г.). – Симферополь : Крымская инициатива, 1997. – Ч. II. – С. 32–39.
  5. Немец Л. Н. Устойчивое развитие: социально-географические аспекты (на примере Украины) : монография / Л. Н. Немец. – Х. : Факт, 2003. – 383 с.
  6. Сегіда К. Геодемографічна система як функціональна підсистема соціогеосистеми / К. Сегіда // Материалы ХХІІІ Международной научно-практической интернет-конференции «Тенденции и перспективы развития науки и образования в условиях глобализации» : сб. науч. трудов. ‒ Переяслав-Хмельницкий, 2017. ‒ Вып. 23. ‒ С. 6–10.
  7. Сегіда К. Суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону / К.Сегіда // Часопис соціально-економічної географії : міжрегіон. збірн. наук. пр. – Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2017. – Вип. 22 (1) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://hgj.univer.kharkov.ua/index.php/ru/
  8. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики : навч. посіб. / О. Г. Топчієв. – Одеса : Астропринт, 2005. – 632 с.
  9. Шаблій O. І. Основи загальної суспільної географії : підруч. / О. І. Шаблій. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 444 с.
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s